1. (від власної назви Піфія) Стосований до Піфії, жриці-прорицятельки в давньогрецькому храмі Аполлона в Дельфах; властивий їй.
2. (переносно) Таємничий, загадковий, пророчий; такий, що нагадує прорицання піфії.
Словник Української Мови
Буква
1. (від власної назви Піфія) Стосований до Піфії, жриці-прорицятельки в давньогрецькому храмі Аполлона в Дельфах; властивий їй.
2. (переносно) Таємничий, загадковий, пророчий; такий, що нагадує прорицання піфії.
Відсутні