під’їзд

1. Приміщення або простір у будинку, що веде від входу до сходів або ліфтів, через який потрапляють до квартир чи офісів.

2. Окремий вхід у багатоквартирному будинку, що має власну нумерацію та веде до квартир, розташованих навколо однієї сходової клітки.

3. Дія за значенням дієслова «під’їжджати»; наближення, прибуття кудись на транспортному засобі (застаріле або спеціалізоване вживання).

Приклади вживання

Приклад 1:
Увійшовши в темний під’їзд, він помацки забивсь у куток під сходами, що вели на другий поверх. «Мов злодій, — подумав він, та, почувши, як рипнули вхідні двері, виправивсь: — Або шпик».
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |