Древослів

Словник Української Мови

під'ярок

[pid'jɑrok] Іменник

Буква:П

Значення

Молодий ярок, який ще не досяг повної зрілості; ярок-однорічок або дворічок.
Заст. Підлеглий, помічник яремника (урядника, який стягував мито — “яремне”) у Київській Русі та Великому князівстві Литовському.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. під'ярок, р. під'ярка, д. під'яркові, з. під'ярка, о. під'ярком, м. під'яркові, к. під'ярку

Більше записів