під’ярок

1. Молодий ярок, який ще не досяг повної зрілості; ярок-однорічок або дворічок.

2. Заст. Підлеглий, помічник яремника (урядника, який стягував мито — “яремне”) у Київській Русі та Великому князівстві Литовському.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |