Древослів

Словник Української Мови

підупад

[pidupɑd] Іменник

Буква:П

Значення

(діал.) Невеликий схил, похила ділянка місцевості; пологий спуск.
(діал.) Підніжжя гори, пагорба; місце біля підніжжя.
(діал., рідк.) Низинна, заболочена місцевість; улоговина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підупад, р. підупаду, д. підупадові, з. підупад, о. підупадом, м. підупаді, к. підупаде

Більше записів