підтовкачка

[pidtoʋkɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПІДТ О ВКАЧКА , и, ч. і ж., заст. У корчмі – той , хто зазивав відвідувача і підштовхував його , щоб горілка , яку він п’є , вилилась назад у діжку . Як засвітили у кабаці , то й вислали надвір підтовкачку, чи не вздрить кого на вулиці , щоб заманити у кабак (Кв.-Осн., II, 1956, 8).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підтовкачка, р. підтовкачки, д. підтовкачці, з. підтовкачку, о. підтовкачкою, м. підтовкачці, к. підтовкачко

Більше записів