1. Стан або якість об’єкта (території, будівлі, ґрунту тощо), що постійно або періодично зазнає підтоплення; наявність підвищеної вологості ґрунту або води у приповерхневому шарі через підйом рівня ґрунтових вод, паводок, протікання комунікацій або інші причини.
2. У технічних та інженерних дисциплінах — характеристика території, що відображає ступінь її вразливості до підйому рівня підземних вод або затоплення, часто використовується при гідрологічних та геологічних дослідженнях, проектуванні та оцінці ризиків.