1. Який відчуває фізичну або психічну втому, виснаження; знесилений, змучений.
2. (переносно) Який втратив інтенсивність, силу, активність; ослаблений, приглушений.
підтомлений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Володимир сів на стільчику, трохи підтомлений з ходіння по сонцю, а професор став позаду нього та й, зіпершися ліктями на його плечі, мов на поручата, притиснувся своєю щокою до його голови. Потім він підійшов до генеральші, що бачив у ній тепер втілену добрість, і, нічого не кажучи, підніс і притулив до своїх губів її руку; вона тихо поголубила його по голові.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |