підточення

[pidtot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

Дія за значенням дієслова “підточити” — надання чомусь (перев. дерев’яному предметові) конусоподібної, загостреної форми шляхом обточування, обтісування знизу або з кінця; результат такої дії.
(перен., рідко) Підбурювання, нацьковування когось на щось, таємне спонукання до дій (зазвичай негативних).
(техн.) Часткове руйнування, пошкодження матеріалу (металу, бетону, деревини) внаслідок корозії, ерозії або механічного зношування, що призводить до утворення виїмки, заглиблення, порожнини під поверхнею або з її краю.

Граматичні форми:

н. підточення, р. підточення, д. підточенню, з. підточення, о. підточенням, м. підточенні, к. підточення