підточеність

1. Властивість за значенням дієслів “підточити” та “підточувати“; стан пошкодженого, ослабленого внаслідок дії вологи, гниття, грибка, паразитів тощо (переважно про дерево, деревину).

2. Переносно: внутрішнє ослаблення, руйнування, виснаження чогось, що призводить до кризи або занепаду (наприклад, організму, здоров’я, моральних засад, суспільства).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |