1. (у лінгвістиці та текстознавстві) Отримувати додатковий, часто прихований смисл, який не виражений прямо в тексті, але випливає з контексту, інтонації, ситуації або навмисних мовних натяків; мати підтекст.
2. (у мистецтві, переважно в театрі та кіно) Бути побудованим на внутрішній, непрямій мотивації вчинків персонажа, що йде від його несвідомого або прихованого бажання, відмінного від прямо озвученої мети.