1. Бути підвладним судовому розгляду, належати до чиєїсь судової компетенції; підлягати суду.
2. (у пасивному значенні) Бути притягнутим до судової відповідальності, стати об’єктом судового переслідування.
Словник Української Мови
Буква
1. Бути підвладним судовому розгляду, належати до чиєїсь судової компетенції; підлягати суду.
2. (у пасивному значенні) Бути притягнутим до судової відповідальності, стати об’єктом судового переслідування.
Відсутні