Властивість або якість людини, що характеризується злою, прихованою наміреністю, обманом, лукавством, зрадницькими діями, спрямованими на заподіяння шкоди іншому.
Підступна, зрадницька дія, вчинок, що виконується з прихованим злим наміром.
підступність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Бувай здоров, найдорожчий, і люби καί γραικό^ μούσαJ μετά τήζ άρετήζ φιλει!6 Твій γνήσιος Γρεγ ωριος Σάββιν6· Вислухай, мій милий, про що я вчора дізнався від нашого преподобного і найученішого префекта, коли йшлося про підступність неправедних. Ось такий δίστίχον τούτο· Μήτε δόλους ράπτεις, μήτε αΐματι χειρα μιαίνειν, Ψεύδεα μή βάζειν, καί έτήτυμα πάντα λέγεσΦαι7.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Це породило серед сусідів ідзумо віру у їхню ворожість і навіть підступність. Потреби екстенсивного перелогового землеробства й не менш екстенсивного збиральництва вимагали від ідзумо постійно розширювати свій земельний фонд, що в умовах крайнього дефіциту придатних для рільництва земель спричиняло постійні війни між ними і айнами.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
Підступність світича, а ще й підступність світу, що перетнув мене, як дошку, я блуджу словом, сам собі я свідок, бо всі ми блудимо потрошку. Відчинення вертепу 97~×ÅÐÂÅÍÜ Такий червоний червень, така червона воринь, таке черлене сонце, таке червове серце.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |