Словник Української Мови
Буква
1. Наближатися до когось або чогось обережно, непомітно або з обережністю, часто з певним наміром (наприклад, напасти, заговорити, взяти щось).
2. Приступати до виконання якоїсь справи, завдання; братися за щось (часто уживається з відтінком труднощів або невизначеності).
3. (розм.) Набридати, надокучати комусь своїми проханнями, розмовами або увагою.
Приклад 1:
Це тож не випадало, бо там уже розпочалася така інтимна сцена, що сторонньому свідкові краще до неї й не підступатися… Професорові нічого інакшого не зоставалося, як лягти на своє ліжко і мовчки, зціпивши зуби, терпеливо ждати, доки Володимир випустить Амалію. Але ж якої він гидоти мусив бути невидимим свідком!
— Тютюнник Григорій, “Вир”