1. Який отримав поранення від пострілу, зазнав ушкодження кулею або іншим снарядом зі стрілецької зброї.
2. (перен., розм.) Який перебуває у стані сильного виснаження, втоми, захворювання або сповнений тривоги, страху.
Словник Української Мови
Буква
1. Який отримав поранення від пострілу, зазнав ушкодження кулею або іншим снарядом зі стрілецької зброї.
2. (перен., розм.) Який перебуває у стані сильного виснаження, втоми, захворювання або сповнений тривоги, страху.
Приклад 1:
Він зірвався, перестрашився, оглянувся довкола себе і станув, як підстрілений. Стояв секунду, махнув рукою І пішов від брами на лан.
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”