підставляння

[pidstɑʋljɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “підставляти” — поміщення кого-, чого-небудь під щось або в таке положення, коли хтось, щось опиняється знизу, служить основою, опорою.

  2. (переносно) Навмисне створення умов, ситуації, що робить когось об’єктом небезпеки, неприємностей, звинувачень; виставлення когось у невигідному, компрометуючому становищі.

  3. (спорт., техн.) Швидкий рух, переміщення частини тіла (найчастіше ноги) або предмета під щось, наприклад, прийом м’яча в футболі, блокування удару в єдиноборствах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підставляння, р. підставляння, д. підставлянню, з. підставляння, о. підставлянням, м. підставлянні, к. підставляння

Більше записів