підстаркуватість

1. Властивість за значенням прикметникапідстаркуватий“; стан, коли хтось виглядає або відчуває себе на вік, більший за реальний, має ознаки раннього старіння або передчасної зрілості.

2. У літературознавстві та критиці — характеристика твору, образу героя тощо, що свідчить про надмірну серйозність, нарочиту дорослість або відсутність живості, властивої молодості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |