підстаркуватість

[pidstɑrkuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметникапідстаркуватий“; стан, коли хтось виглядає або відчуває себе на вік, більший за реальний, має ознаки раннього старіння або передчасної зрілості.

  2. У літературознавстві та критиці — характеристика твору, образу героя тощо, що свідчить про надмірну серйозність, нарочиту дорослість або відсутність живості, властивої молодості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підстаркуватість, р. підстаркуватості, д. підстаркуватості, з. підстаркуватість, о. підстаркуватістю, м. підстаркуватості, к. підстаркуватосте

Більше записів