підшипник

Деталь машини, механізму, що є опорою для вала або осі, яка сприймає навантаження і забезпечує їхнє обертання або коливання з мінімальним тертям.

Технічний пристрій, що складається з корпуса, елементів кочення (кульок, роликів) або ковзання та сепаратора, призначений для фіксації вала в просторі та передачі навантаження.

У розмовній мові — будь-яка деталь або пристрій, що виконує роль опори, підкладки або прокладки для обертових або рухомих частин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |