Значення
-
Той, хто підштовхує когось або щось, надає поштовх; той, хто спонукає до якоїсь дії.
-
(техн.) Пристрій або механізм, призначений для надання поштовху, штовхаючого імпульсу іншому об’єкту (наприклад, у транспортних засобах, космічних апаратах).
-
(перен., розм.) Обставина, подія або явище, що стає безпосереднім стимулом, причиною для початку якогось процесу або вчинку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підштовхувач, р. підштовхувача, д. підштовхувачеві, з. підштовхувач, о. підштовхувачем, м. підштовхувачеві, к. підштовхувачу