підштовхувач

1. Той, хто підштовхує когось або щось, надає поштовх; той, хто спонукає до якоїсь дії.

2. (техн.) Пристрій або механізм, призначений для надання поштовху, штовхаючого імпульсу іншому об’єкту (наприклад, у транспортних засобах, космічних апаратах).

3. (перен., розм.) Обставина, подія або явище, що стає безпосереднім стимулом, причиною для початку якогось процесу або вчинку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |