Тлумачення із “Словника української мови”* ПІДШ Е ПТИ , ів, мн., розм. 1. Те саме , що підш і птування . – А додай іще інтриги , підшепти з найрізніших боків , підозрівання (Фр., III, 1950, 243). 2. Те , що підшіптують . – Я про тебе можу висловитись у кабінеті . – Про твої підшепти .. я добре знаю ( Стельмах , Щедрий вечір , 1967, 192); Марія вагалася , не слухала підшептів кумок-свашок (Ірчан, II, 1958, 275).
підшепти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— виникне пресловуте обурливе запитання (всі ж, мовляв, рівні, як звикли теоретично трактувати під советами), і посипляться різні інсинуації, нарікання, підшепти, доноси. Знаю вже добре.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (множина) |