Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ПІДШ Е ПТИ , ів, мн., розм. 1. Те саме , що підш і птування . – А додай іще інтриги , підшепти з найрізніших боків , підозрівання (Фр., III, 1950, 243). 2. Те , що підшіптують . – Я про тебе можу висловитись у кабінеті . – Про твої підшепти .. я добре знаю ( Стельмах , Щедрий вечір , 1967, 192); Марія вагалася , не слухала підшептів кумок-свашок (Ірчан, II, 1958, 275).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підшепти, р. підшептів, д. підшептам, з. підшепти, о. підшептами, м. підшептах, к. підшепти