Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що його підрізали, тобто обрізали знизу або з краю, скоротивши довжину або обробивши край.
2. (перен.) Позбавлений сили, енергії, можливостей для подальшого розвитку або дії; обмежений, ослаблений.
3. (у ботаніці) Про листя, пелюстки тощо: має виїмку на кінці, ніби обрізану.
Приклад 1:
Ноги підкосились, і тіло похилилося, як підрізаний колос… Микола дебелою рукою підхопив Андрія й притиснув його до своїх розхристаних грудей — і Андрій нестримно заридав на тих грудях… — Ну, от — посміхався Микола й поляпував пестливо по спині.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”