підрешітка

1. Допоміжна конструкція з рейок, брусків або металевих профілів, що кріпиться до основної несучої поверхні (стіни, стелі, крокв) і служить основою для монтажу фінішної обшивки (гіпсокартону, вагонки, панелей), покрівельного матеріалу або ізоляції.

2. У будівництві та ремонті — вторинна решітчаста основа, що утворює площину або каркас для кріплення різних матеріалів і зазвичай монтується на основну несучу конструкцію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |