підпростір

1. У математиці, зокрема в лінійній алгебрі та функціональному аналізі — множина елементів векторного простору, яка сама є векторним простором відносно тих самих операцій додавання та множення на скаляр.

2. У топології — підмножина топологічного простору, яка наділяється індукованою топологією, тобто топологією, відкритими множинами в якій є перетинами відкритих множин з більшого простору з цією підмножиною.

3. У геометрії — множина точок афінного або евклідового простору, яка сама є афінним простором (наприклад, пряма або площина, що проходять через початок координат у векторному просторі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |