підпрапорщик

1. Військове звання молодшого командного складу в арміях деяких країн, яке існувало в Україні до 1917 року та в арміях колишнього СРСР, вище за старшину та нижче за прапорщика; особа, яка має це звання.

2. У російській імператорській армії до 1917 року — найвище звання унтер-офіцерського складу, а також особа, яка готувалася до отримання першого офіцерського чину.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |