підпрапорщик

[pidprɑporʃt͡ʃɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Військове звання молодшого командного складу в арміях деяких країн, яке існувало в Україні до 1917 року та в арміях колишнього СРСР, вище за старшину та нижче за прапорщика; особа, яка має це звання.

  2. У російській імператорській армії до 1917 року — найвище звання унтер-офіцерського складу, а також особа, яка готувалася до отримання першого офіцерського чину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підпрапорщик, р. підпрапорщика, д. підпрапорщикові, з. підпрапорщика, о. підпрапорщиком, м. підпрапорщикові, к. підпрапорщику

Більше записів