підпономарій

1. У церковній ієрархії православної та греко-католицької церков: молодший церковнослужитель, помічник пономаря, який допомагав при богослужінні та виконував різні господарські обов’язки в храмі.

2. Історична церковна посада або титул, що існували в Україні до скасування в XIX столітті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |