1. У математиці, зокрема в теорії множин та опуклому аналізі — опуклий многогранник, який є перетином скінченного числа замкнутих напівпросторів у евклідовому просторі; загальне поняття, що включає як обмежені многогранники (поліедри), так і необмежені опуклі множини з багатогранною структурою.
2. У геометрії — будь-яка грань поліедра (наприклад, грань, ребро або вершина), що сама є поліедром нижчої розмірності; елемент поліедральної структури.