підпір

[pidpir] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний термін, що означає конструкцію або пристрій, який створює опору, підтримує щось, запобігаючи падінню, руху чи деформації; опора, підпора.

  2. У медицині — стан підвищеного тиску в порожнистому органі або протоці, що перешкоджає нормальному відтоку вмісту (наприклад, жовчний підпір, сечовий підпір).

  3. У гідротехніці та будівництві — споруда (гребля, дамба) або явище підняття рівня води, викликане наявністю перешкоди в руслі.

  4. Переносно — те, що служить опорою, підтримкою в абстрактному розумінні (моральний підпір, духовний підпір).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підпір, р. підпору, д. підпорові, з. підпір, о. підпором, м. підпорі, к. підпоре

Більше записів