підпір

1. Технічний термін, що означає конструкцію або пристрій, який створює опору, підтримує щось, запобігаючи падінню, руху чи деформації; опора, підпора.

2. У медицині — стан підвищеного тиску в порожнистому органі або протоці, що перешкоджає нормальному відтоку вмісту (наприклад, жовчний підпір, сечовий підпір).

3. У гідротехніці та будівництві — споруда (гребля, дамба) або явище підняття рівня води, викликане наявністю перешкоди в руслі.

4. Переносно — те, що служить опорою, підтримкою в абстрактному розумінні (моральний підпір, духовний підпір).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |