підпільний

1. Який існує, діє або здійснюється таємно, нелегально, переслідуючи заборонені владою політичні, громадські чи релігійні цілі; конспіративний.

2. Який стосується періоду німецько-радянської війни 1941–1945 років і пов’язаний з діяльністю радянських партизанських загонів та організацій, що діяли на окупованій території.

3. Перен. Який існує або відбувається потаємно, скрито від офіційного загалу, офіційних установ; негласний, неофіційний.

Приклади вживання

Приклад 1:
створити підпільний уряд Пропозиція сподобалась і незабаром утілилась у так звану УГВР (Українську Головну Визвольну Раду).
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикментик () |