АЛІКВО́ТА, и, жін.
1. мат. Дільник числа, який є його частиною (наприклад, 2 є аліквотою числа 6).
2. муз. Частинний тон, що входить до складу складного звуку й визначає його тембр; обертон.
аліквота
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |