Значення
-
В анатомії: частина тіла людини між плечем і шиєю, де ключиця з’єднується з лопаткою; ділянка плечового суглоба зверху.
-
У техніці та ремеслах: місце з’єднання, стик двох деталей або елементів конструкції, що перебувають під кутом одна до одної (наприклад, у трубопроводі, дерев’яній конструкції).
-
Переносно: основа, джерело, початок чогось; те, з чого щось виникає або розвивається.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підопліччя, р. підопліччя, д. підопліччю, з. підопліччя, о. підопліччям, м. підопліччі, к. підопліччя