підочний БукваП 1. (діал.) Який знаходиться під очима, під оком; розташований нижче очей. 2. (перен., рідко) Який є на виду, помітний, очевидний; такий, що лежить на поверхні. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←агностикагностицизм→