підоб’єкт

1. У математиці, зокрема в теорії категорій — об’єкт, що знаходиться у відношенні спеціального морфізму (мономорфізму) до іншого об’єкта, що дозволяє розглядати його як структурну частину або пмножину цього іншого об’єкта.

2. У програмуванні та об’єктно-орієнтованому аналізі — об’єкт, який є логічною або структурною складовою частиною іншого, більш об’ємного об’єкта (наприклад, агрегату або контейнера) і зазвичай не існує незалежно від нього.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |