Словник Української Мови
Буква
1. Піднімати вгору, тримаючи в руках або на руках; підіймати.
2. Переносити, доставляти щось, тримаючи на руках або в руках; подавати (найчастіше про їжу, напої).
3. Переносно: робити вигідним, кращим; сприяти розвитку, покращенню чогось; підвищувати значення, авторитет.
4. Заст. Пропонувати, висувати (ідею, думку, план тощо).
Приклад 1:
І мав він дар викликати видіння і вогонь, повергати ниць і підносити, показувати інші світи, виривати язики, полоскати чорні роти, повні чорної брехні, холодною, що морозить не піднебіння, але й кров у жилах, водою з інших джерел, з тих, що на високостях, десь там під Сивулею чи під скалою Кавказу у стіп Прометея… Вже давно замовк, десять разів зблід і десять разів зашарівся червоною трояндою, а зал невгавав, бив свої інтеліґентські руки, щоб ледача кров бризнула… …Блідий, нічим не вражаючий від першого погляду Іван Драч мусив знайти сили, щоб не збліднути у тіні своїх попередників. Його поезія в його читанні нагадувала цілий ряд несамовитих візій.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”