Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова підносити; надання, передача чогось комусь як знак поваги, любові, вдячності або з метою привітання.
2. Те, що підносять; подарунок, дарунок, гостинець, принесення.
3. У церковній практиці: принесення хліба та вина для приготування Святих Дарів під час літургії; також самі ці хліб та вино.
Приклад 1:
Так, поступово втрачали своє значення криваві жертвоприношення яджни (особливо у вішнуїзмі), їх замінювали пуджі — підношення богам квітів, води з Гангу, куріння пахощів. В індуїзмі (очевидно, під впливом буддизму) поширилося паломництво до семи священних міст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”