1. Стосовний до взаємодії язика та твердого піднебіння, що утворюється при артикуляції певних приголосних звуків (наприклад, [к], [г], [ґ]) шляхом змикання або зближення спинки язика з твердим піднебінням.
2. У фонетиці та анатомії — такий, що стосується одночасно піднебіння (переважно твердого) і язика як органів мовлення.