піднаймач

[pidnɑjmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа, яка наймає (орендує) щось (приміщення, землю, майно тощо) у основного наймача, тобто в особі, що сама є орендатором, а не власником.

  2. У широкому вжитку — особа, яка знімає житло (кімнату, частину помешкання) не безпосередньо у власника, а у основного наймача цього житла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. піднаймач, р. піднаймача, д. піднаймачеві, з. піднаймача, о. піднаймачем, м. піднаймачеві, к. піднаймачу

Більше записів