Значення
-
Властивість за значенням дієслова “підмовляти“; стан, коли особа або група осіб погоджується на щось, піддавшись умовлянням, переконанням або намовлянням іншої особи.
-
Рідко вживана назва для дії за значенням “підмовляння“; сам процес умовляння або намовляння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підмовленість, р. підмовленості, д. підмовленості, з. підмовленість, о. підмовленістю, м. підмовленості, к. підмовленосте