підмоченість

1. Властивість за значенням дієслів «підмочити» та «підмочувати»; стан чого-небудь, що було підмочено або зволожено знизу або знизу по краях.

2. Переносно: скомпрометованість, заплямованість репутації внаслідок неблаговидних вчинків, зв’язків або підозр.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |