АВТОМАТІЯ, -ї, жін., спец. 1. Властивість системи або процесу діяти, функціонувати чи відбуватися без безпосередньої участі людини, на основі саморегуляції та закладених алгоритмів; автоматичність.
2. У фізіології — здатність клітин, тканин або органів (наприклад, серцевого м’яза) ритмічно збуджуватися та скорочуватися під впливом імпульсів, що виникають у них самих, без зовнішньої стимуляції.