Значення
-
У філософії та логіці — властивість об’єкта, яка полягає в тому, що він може бути частиною (елементом) більш широкого класу або множини, тобто відношення підпорядкованості одного поняття іншому.
-
У формальній семантиці та лінгвістиці — властивість значення слова (зазвичай іменника), що позначає клас об’єктів, який входить до обсягу іншого, більш загального поняття (наприклад, “троянда” має підмногостатність по відношенню до “квітка”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підмногостатність, р. підмногостатності, д. підмногостатності, з. підмногостатність, о. підмногостатністю, м. підмногостатності, к. підмногостатносте