підманювання

1. Дія за значенням дієслова “підманювати“; спокуса, залучення когось, чогось обіцянками, принадами або хитрощами.

2. У мисливстві: спосіб полювання, при якому мисливець, ховаючись, імітує звуки (свист, писк тощо) тварини або птаха, щоб привабити, підкликати її.

Приклади вживання

Приклад 1:
Кликун — прилад для підманювання птахів або тварин. Козляк — коротка доха виключно зі шкіри козуль, хутром назовні.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”

Частина мови: іменник (однина) |