Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова підлягати; стан підпорядкованості, залежності від кого-, чого-небудь, виконання чиєїсь волі, наказів.
2. У граматиці: синтаксичний зв’язок між словами в реченні, при якому одне слово (підрядне) ставиться у формі, що вимагається іншим словом (наприклад, узгодженням у роді, числі, відмінку).
Приклад 1:
І естетика гармонії в нашому разі є щастя непрагнення, щастя погодження з життям, підлягання йому, тобто щастя раба. Воно єсть, воно щастя, але нікчемний ступінь його.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
В її основі лежить побудована за військовим зразком субординація згори -вниз, тобто підлягання рядового персоналу («лінії») вищестоячому керівному складу («штабу»). Система «старшої сестри» (Big Sister System) використовується практично на всіх великих підприємствах, де переважає жіноча робоча сила і, зокрема, проживаючі в гуртожитку молоді працівниці — вихідці з сільської місцевості.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”