підлубник

1. Застаріла назва для підлоги або помосту в сільському господарстві, зокрема дерев’яного настилу в гумні, де молотять хліб.

2. У переносному значенні — людина, яка перебуває в повному підпорядкуванні, на побічних ролях, виконує другорядні доручення; прибічник, слуга, підлабузник.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |