підлесливість

1. Властивість або поведінка, що виражається в низькопоклінному, угодницькому ставленні до когось з корисливою метою, прагненні догодити лестощами та прислужуванням.

2. Схильність до підлабузництва, лицемірної ввічливості та рабської покірності, часто з бажанням отримати вигоду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він бачив, що Ользі подобаються компліменти і та юрба хлопців, їх тупцяння й їх підлесливість. Де Пурверсе підступила до Ольги й спитала, з ким то вона гуляла за колонами.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |