Словник Української Мови
Буква
1. Який був підкинутий, тобто таємно покладений або переданий комусь для приховування або з іншою метою.
2. Який був навмисно підкладений, підсунутий кимось з метою компрометації, обвинувачення або іншої шкідливої дії (наприклад, про підкинені докази, зброю).
3. Про дитину: яку було таємно залишено, підкинуто до чужих людей (застаріле значення).
Приклад 1:
— шарпає Юда кадичком і інстинктивно перед несамовитими Андрієвими очима відсахується, хрестить ті очі… Але рука зависає в повітрі… У віччю Андрієві мелькнуло Катрине обличчя, мала сестра Галя й бідолашна … Мов підкинений пружиною, Андрій зривається й дико хапає за кадичок в нестямі… Сергєєв скочив злякано, але, перш ніж він встиг щось зробити, Андрієва брачка рука конвульсійне згребла тяжке мармурове прес-пап’є й усіма рештками сили опустила його на Юдину голову… Після того Андрій втратив свідомість. Йому здалося, що це на його власну голову опустилося те тяжке мармурове прес-пап’є… Коли Андрія витягали, він від болю опритомнів і, мов крізь туман, побачив фінальну сцену своєї єдиної й останньої очної ставки: …Перед столом нерухомо лежала якась маса, а за столом стояв з ребрастою палицею в руці Сергєєв і, підпершись в боки, несамовито й захоплено реготав: — Га-га-га!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”