підкосина

1. В архітектурі та будівництві — похилий брус, стійка або підпірка, що спирається на вертикальну конструкцію (стовп, колону) і підтримує горизонтальну балку або ригель, розвантажуючи проліт; коса підпора.

2. У дерев’яних конструкціях дахів — діагональна зв’язка (кроква), що спирається на кінці балок перекриття (затяжок) і підтримує довгу поздовжню балку (прогон), на якій стоять крокви.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |