підкоритися

Добровільно або примусово визнати чиюсь владу, підпорядкуватися чийсь волі, наказам, вимогам.

Поступитися, здатися під тиском обставин, сили; стати покірним, слухняним.

Бути приборканим, прирученим (про тварин).

Бути підвладним, піддаватися впливу, дії чогось (наприклад, підкоритися закону, логіці подій).

Приклади вживання

Приклад 1:
Треба вписатися в неї, підкоритися її вимогам.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: дієслово () |