1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “підкоряти“) Такий, що підкоряє, підпорядковує кого-, що-небудь собі, своїй волі, владі.
2. (переносне значення) Такий, що справляє сильне враження, захоплює, приголомшує; принадний, чарівний.
підкоряючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |