підкоряючий

[pidkorjɑjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (дієприкметник теперішнього часу від дієслова “підкоряти“) Такий, що підкоряє, підпорядковує кого-, що-небудь собі, своїй волі, владі.

  2. (переносне значення) Такий, що справляє сильне враження, захоплює, приголомшує; принадний, чарівний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підкоряючий, р. підкоряючого, д. підкоряючому, з. підкоряючого, о. підкоряючим, м. підкоряючім

Більше записів