підкорений
[pidkorɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Той, що був позбавлений незалежності, свободи або опору внаслідок поразки, завоювання або насильницького підпорядкування; переможений і підпорядкований.
-
Той, що був приборканий, приручений або змушений коритися, слухатися (про тварин, сили природи тощо).
-
Той, що був цілком захоплений, опанований якимось почуттям, думкою, ідеєю; той, хто знаходиться під чиїмсь сильним впливом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підкорений, р. підкореного, д. підкореному, з. підкореного, о. підкореним, м. підкоренім