Значення
-
Властивість або стан бути підкорегованим, тобто частково або повністю скоригованим, виправленим або налаштованим відповідно до певних вимог, правил або умов.
-
У технічних, управлінських або соціальних системах — ступінь, в якому один елемент, процес або параметр може бути регульований або пристосований під впливом іншого, вищого за рівнем контролю, з метою досягнення гармонії чи узгодженості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підкорегованість, р. підкорегованості, д. підкорегованості, з. підкорегованість, о. підкорегованістю, м. підкорегованості, к. підкорегованосте