підкоморство

1. Посада підкоморія (земського судді з розгляду земельних спорів) у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, а згодом — у деяких інших регіонах.

2. Територіальна одиниця (округ), на яку поширювалася юрисдикція підкоморія, а також судова установа, яку він очолював.

3. Період перебування на посаді підкоморія або діяльність, пов’язана з цією посадою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |